Катерина Гірська (1948 р ) – неймовірна жінка, історія життя якої, не залишила мене байдужою. ЇЇ сила волі, незламний дух, бажання жити і постійна робота над своїм тілом – приклад для усіх ніколи не здаватися і не полишати надію.

ЇЇ важкий шлях розпочався у 1976 р, коли будучи на 9-му місяці вагітності почалися стрімкі, важкі роди. На світ появилося нове життя. На наступний день, прочекавши до вечора, коли іншим малюків давно принесли, Катя йде сама до своєї кровинки. Піднявшись сходами, на зустріч йде медсестра, яка повідомляє трагічну звістку, що дитинка загинула…….Шок…..Темно в очах….падіння вниз……Окрім душевної травми Катя отримала: перелом турецького сідла, ушкодження 2-х хребців у грудному та 1-го у поперековому відділі, лівосторонній параліч судин мозку. Сильна невиносима біль……почалися приступи, вона падала і втрачала свідомість. Лікарі досліджували і розводили руками…нічим помогти не могли, приписали інвалідний візок. І так у 1993 р. настав тиждень між життям і смертю. Вона не здалася. Розпочала 33-ох денне голодування, після якого на 10-й день встала на ноги і усі приступи зникли. Почала працювати над своїм тілом, виконувати не складні вправи. Усе в житті налагодилося. У 1980 р. Катя народжує донечку. Та  після 9 місяців починаються, недавно забуті, втрачання свідомості,  які затягувалися тепер на тижні. У 2003р. її кладуть у лікарню. На цей час вона не може самостійно ходити, говорити. Виснаженій, змореній їй вводили речовини для підтримання життєвих ознак. Ніяких надій на життя не давали….Трішки полегшало і вона розпочала 40-ка денне голодування. Згодом поступово вводила фізичне навантаження.  Перечитала і випробувала на собі різну нетрадиційну медицину і по сьогодні ділиться різними ефективними рецептами. Вона доказала всім, що все можливо і ніколи не треба здаватися. У 2013 році Катя переступила поріг нашого фітнес-клубу “FOREVER” і по сьогодні відвідує заняття з хатха-йоги  і те чого вона досягла, те що вона робить не може не дивувати.  Йога стала для неї панацеєю від усіх негараздів. Катя ще раз доказала усім, що в йозі немає вікових обмежень і починати ніколи не пізно!!!

21 липня 2016 року. Романишин Юлія